18 травня 2018 року в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України (м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 8) відбудеться Міжнародна наукова конференція «Шлях до Європи: польський та український досвід».

Співорганізатори – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України, Інститут політичних досліджень Польської академії наук, Польський Iнститут у Києві, Представництво Польської академії наук у Києві.

Початок – о 10.00 year.

Вхід – за попередньою реєстрацією: http://www.ipiend.gov.ua/?mid=17&action=events_detail&event_id=96

Конференція має на меті виробити науковий, позбавлений кон’юнктурних політичних акцентів і підходів, неупереджений, всебічний і реалістичний аналіз польського й українського досвіду реалізації євроінтеграційного курсу.

У 1990-х рр. у Польщі, попри глибокий політичний поділ, існував понадпартійний консенсус, метою якого було приєднання цієї держави до НАТО і Європейського Союзу. Що впливало на формування такого консенсусу? Наскільки придатний (і чим неприйнятний) польський досвід для визначення подібної мети як державного інтересу в Україні?

Етнічна політика Української держави в контексті її проєвропейського курсу викликає особливий інтерес як усередині України, так і за її межами. Україна прокламує інклюзивну модель побудови нації. Якою мірою на сьогодні реалізовано цю модель? Які виклики породжує згадана політика для польсько-українських міждержавних відносин?

У Польщі, в певному сенсі, наявне ретроспективне мислення про політику, апеляції до історії, особливо до національно-визвольної боротьби, постійно згадуються часи Польської Народної Республіки з її історико-політичними «родовими плямами». Навіть деякі представники молодого покоління керівників закорінені в цьому дискурсі. Як це виглядає в Україні? Наскільки відповідає політика пам’яті в сучасній Україні її євроінтеграційним прагненням і взагалі європейським ліберальним цінностям?

Відповідей на ці та інші запитання шукатимуть доповідачі, дискутанти й учасники конференції, покликаної також окреслити напрями подальших досліджень винесених на обговорення проблем.

Серед учасників конференції – такі відомі українські та польські дослідники, як: директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України член-кореспондент НАН України Олег Рафальський, директор Інституту політичних досліджень Польської академії наук Ґжеґож Мотика, директор Представництва Польської академії наук у Києві Генрик Собчук, професор Польської академії наук Юзеф Фішер, член-кореспондент НАН України Олександр Майборода, професор Польської академії наук Антоні З. Камінський, доктор політичних наук Юрій Шайгородський, доктор Польської академії наук Адріян Хоян, доктор історичних наук Юрій Шаповал, доктор політичних наукВіктор Войналович, доктор політичних наук Галина Зеленько, член-кореспондент НАН України Степан Віднянський, доктор політичних наук Олег Калакура, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор історичних наук Іван Патриляк, заступник директора Інституту економіко-правових досліджень НАН України доктор юридичних наукРуслан Джабраїлов, головний науковий співробітник Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України доктор політичних наук Володимир Горбатенко, кандидат політичних наук Ольга Михайлова.

ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ

Установи НАН України, про які йдеться у повідомленні: